Держава контролює ввезення нехарчової продукції на митну територію України з метою встановлення відповідності технічним регламентам та недопущення ввезення на митну територію України небезпечної продукції, яка може становити серйозний ризик суспільним інтересам.

Хто контролює безпечність нехарчової продукції при ввезенні?

Посадова особа підрозділу митного оформлення в зонах митного контролю. Будь-який товар, який потрапляє в Україну під час розмитнення, перевіряється на безпечність.

Які дії вчиняються в першу чергу?

Посадова особа підрозділу митного оформлення під час перевірки встановлює наявність:

• документації, яка має супроводжувати продукцію;
• маркування продукції знаком відповідності технічним регламентам;
• характеристик, які передбачені технічними регламентами та дають підстави вважати, що продукція не становить ризик;

У разі виявлення порушень відповідна посадова особа підрозділу митного оформлення призупиняє митне оформлення та направляє повідомлення органу державного ринкового нагляду, який може провести перевірку характеристик продукції та за дозволу взяти зразки продукції для експертизи.

Контроль яких виробів/продукції здійснюється при імпорті?

Діяльність підрозділів митного оформлення щодо здійснення державного контролю нехарчової продукції здійснюється відповідно до Митного кодексу та Порядку здійснення державного контролю нехарчової продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року №1403. Порядок прийнятий відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Тож такий контроль здійснюється відносно продукції/видів продукції, яку перевіряють органи державного ринкового нагляду, а саме:

• морське обладнання;
• будівельні вироби;
• ліфти і компоненти безпеки для ліфтів;
• засоби індивідуального захисту;
• вибухові матеріали промислового значення;
• пересувне обладнання, що працює під тиском;
• медичні вироби та допоміжні засоби до них;
• медичні вироби для діагностики in vitro та їх допоміжні засоби;
• автомобільні бензини, дизельне, суднове та котельне паливо;
• енергоспоживчі продукти, в тому числі побутові холодильні прилади та побутові пральні машини;
• електричне та електронне обладнання;
• електричні лампи та світильники;
• іграшки;
• взуття;
• телевізори;
• та інше.

Якими нормативно-правовими актами встановлюються вимоги щодо нехарчової продукції?

Перевірка продукції під час ввезення на митну територію України здійснюється за технічними регламентами, які затверджує Кабінет Міністрів України для певного виду продукції, яким вона має безумовно відповідати. Регламенти встановлюють вимоги безпеки, процедури підтвердження відповідності, модулі перевірки, відповідно до яких заповнюється декларація про відповідність виробником. Також у регламентах прописуються умови нанесення знаку відповідності та іншого маркування. Отже, урядом затверджено:

• технічний регламент морського обладнання;
• технічний регламент будівельних виробів;
• технічний регламент ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів;
• технічний регламент засобів індивідуального захисту;
• технічний регламент обладнання, що працює під тиском;
• технічний регламент щодо медичних виробів;
• технічний регламент щодо енергетичного маркування;
• технічний регламент обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні;
• та інші.

Якщо з приводу деяких видів нехарчової продукції не встановлено спеціальних вимог щодо безпечності, вони мають відповідати вимогам Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Законодавець декларує, що продукція може мати вищі стандарти, ніж встановлені технічними регламентами, проте не має їх порушувати.

Як запобігають ввезенню продукції, яка шкодить суспільним інтересам?

Якщо продукція не відповідає технічним регламентам, відповідний підрозділ призупиняє митне оформлення та повідомляє орган державного ринкового нагляду для подальшої перевірки характеристик продукції та відбору зразків такої продукції. При встановленні того, що ввезена продукція становить серйозний ризик або не відповідає встановленим вимогам, оформляється картка відмови у митному оформленні із зазначенням причини.

Разом з тим, державою передбачено відповідальність виробника, представника, імпортера або іншої особі, яка ввела продукцію в обіг. Така відповідальність може бути адміністративною, цивільною та кримінальною. Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», наприклад, передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері державного ринкового нагляду. 

Слід пам’ятати:

уповноважений представник — будь-яка фізична чи юридична особа — резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених у цьому дорученні завдань.

Імпортер —  будь-яка фізична чи юридична особа — резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни.

Як держава сприяє добросовісним суб’єктам господарювання?

Митний кодекс України передбачає спеціальні спрощення для сумлінних суб’єктів господарювання, які:

• протягом не менше трьох років здійснювали зовнішньоекономічну діяльність;
• виконували перед митницею всі зобов’язання;
• не мають фактів притягнення посадових осіб підприємства до відповідальності за порушення митних правил;
• мають належну систему обліку товарів та виконали інші умови.

Такі суб’єкти господарювання  можуть:

• подавати менший обсяг відомостей;
• знімати митне забезпечення без отримання дозволу митниці;
• тимчасово зберігати товари на своїх майданчиках;
• відправляти товари з приміщень, відкритих та критих майданчиків без пред’явлення їх органу доходів і зборів відправлення;
• здійснювати митний контроль у першочерговому порядку
• звільнюватися від надання гарантії при здійсненні внутрішнього митного транзиту товарів;
• та інше.

Суб’єкти господарювання, які створені відповідно до Законів України та отримують таке спрощення, називаються уповноваженими економічними операторами. Для отримання такого статусу суб’єкт господарювання повинен відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України, та за заявою отримати сертифікат уповноваженого економічного оператора на спрощення митних процедур та щодо надійності і безпеки.

Інформаційний обмін

В країнах-членах Європейського Союзу діє система Safety Gate. Це система сповіщень про небезпечну продукцію. Вона дозволяє обмінюватися інформацією про неякісну/небезпечну продукцію, що не відповідає стандартам.

RAPEX дозволяє:

• здійснювати обмін інформацією між державами-членами ЄС про заходи, вжиті для запобігання і обмеження розповсюдження або використання продукції, що несе серйозну небезпеку для здоров'я і безпеки споживачів;
• контролювати виконання заходів щодо небезпечної продукції та відслідковувати заходи, що вживаються на добровільних засадах;
• контролювати торговельні відносини ЄС як усередині союзу, так і з третіми країнами, і збирати інформацію про недобросовісних постачальників;
• інформація про підробки та небезпечні товари регулярно вноситься в спеціально створену базу системи RAPEX і швидко розповсюджується. Вона є доступною не тільки для органів контролю і нагляду, але й для споживачів.

Крім того, в Україні обмін інформацією про продукцію, що становить серйозний ризик, покликана забезпечити Національна інформаційна система ринкового нагляду. Вона складається з повідомлень про небезпечну продукцію та реєстру рішень ринкового нагляду. Інформаційна система покликана об’єднати інформацію органів ринкового нагляду та органів доходів та зборів для забезпечення функціонування системи органів державного ринкового нагляду.

Поняття «безпечний імпорт» має задовольняти  усі сторони ринку та органи, які його контролюють. Тільки дотримання митного законодавства та норм у сфері державного ринкового нагляду здатне забезпечити гідну якість продукції та відсутність ризиків споживачам.

З такою метою держава надає «плюси» добросовісним бізнесменам, які чесним шляхом здійснюють господарську діяльність. Також держава забезпечує неможливість функціонування несумлінного бізнесу шляхом впровадження санкцій, які забезпечують дотримання нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів. А з метою попередження нових проступків та контролю за виправленням вже вчинених держава впроваджує інформаційні системи контролю безпечності продукції.